Професор Пол Д’Аньєрі – експерт із східноєвропейської та пострадянської політики. Він є автором книг «Розуміння української політики: влада, політика та інституційний дизайн» (M.E. Sharpe, 2007) та «Міжнародна політика: влада та мета в глобальних справах» (Cengage, 2017), яка вийшла в четвертому виданні. Його дослідження опубліковано в Comparative Politics, East European Politics and Societies та Journal of Communist Studies and Transition Politics.
Чи могли б ви поділитися 2-3 ключовими моментами, яких торкаєтеся у своїй останній книзі, і які важливі уроки Україна може з них винести?
Найважливішим у книзі є те, що коріння війни можна відстежити до 1991 року (і навіть раніше). Російська еліта ніколи не змирилася з втратою України і чітко давала це зрозуміти протягом 1990-х років. Це важливо, тому що це показує, що Росія хотіла відновити контроль над Україною до того, як російська демократія розвалилася до розширення НАТО, і задовго до вирішальних подій 2013-2014 років. Іншим важливим моментом є те, що загибель демократії в Росії мав величезне геополітичне значення. Повернення Росії до автократії означало, що Європа знову буде поділена на демократичний Захід і недемократичний Схід. Питання було лише в тому, де буде проведена межа. Якби Україна залишалася демократичною, вона була б на західній стороні лінії. Таким чином, демократія в Україні означала, що Росія не могла відновити контроль, і наполегливість Росії контролювати Україну стала наполяганням на тому, що Україна не є демократичною.
Якою ви бачите відповідь України на російську агресію з лютого 2022 року? Як ви вважаєте, чи зможе Україна відвоювати свої території чи їй доведеться шукати переговорів з Росією найближчим часом?
Опір України агресії Росії в дні й тижні після 24 лютого 2022 року був майже дивовижним. Мало хто з експертів вірив, що Україна зможе витримати натиск російської армії. Витримавши першу атаку Росії, Україна здобула підтримку західних країн, що зробило її більш спроможною продовжувати війну протягом багатьох місяців. Наразі малоймовірно, що Україна зможе витіснити російські війська з української території без якихось драматичних подій, як-от крах російської армії чи значний приплив зброї із Заходу. Однак також неясно, чи є переговори життєздатною стратегією. Мало ознак того, що Росія хоче вести переговори, і, схоже, український народ поки що не підтримує переговори на інших умовах, окрім повного виведення російських військ з України.
Чи є, на вашу думку, ризик втрати Україною підтримки Заходу, враховуючи поточну ситуацію в Ізраїлі та поступове вичерпання військових арсеналів західних партнерів?
Прихильність Заходу до захисту Україну є найбільшим питанням у сьогоднішній війні. Військові постачання Заходу повільно скорочуються, і попит на них зараз зростає через війну Ізраїлю з ХАМАС. Захід повільно спрямовував свій міцний промисловий потенціал на завдання довгострокового постачання Україні. Не менш важливо, що політичні сили на Заході, які підтримують Україну, знаходяться під загрозою програшу на виборах силам, які є або ізоляціоністськими, або навіть пропутінськими. Нещодавні вибори в Словаччині є одним із прикладів. Ключовим питанням буде те, що станеться в Конгресі США в найближчі тижні та на президентських виборах у США в 2024 році.
Який, на вашу думку, остаточний план Росії? Вона прагне знищити український суверенітет?
Кінцеві цілі Росії незрозумілі, і вони можуть бути незрозумілі навіть російському керівництву. Знищення суверенітету України є однозначно однією з цілей, але менш зрозуміло, де Росія хотіла б бачити свої кордони після цього конфлікту. Також незрозуміло, чи продовжить Росія свої плани покінчити не лише з українською державою, а й з українською нацією як концепцією. Середньострокова стратегія Росії більш зрозуміла. План полягає в тому, щоб продовжувати поточну військову стратегію принаймні до кінця 2024 року. До того часу, після виборів у США, підтримка США Україною може бути обмежена, і Росія матиме кращу позицію для перемоги у війні. Лише тоді, коли США та Європа дадуть Росії зрозуміти, що вони в цій підтримці надовго, Росії потрібно буде серйозно подумати про вирішення шляхом переговорів.
Comments