Доктор Барбара Йоксон є лектором міжнародної політики на факультеті політики, філософії та релігії Ланкастерського університету. Її дослідження зосереджені на авторитарних режимах, міжнародних конфліктах і політичних упередженнях.
Як ви ставитеся до останніх подій в Україні?
Українська армія досягла дуже значних успіхів у захопленні частини земель, захоплених Росією на початку року. Стало зрозуміло, що російські стратеги неправильно оцінили різницю в можливостях між Росією та Україною. Останні перемоги України стали можливими завдяки військовій і стратегічній допомозі Заходу та здатності України успішно мобілізувати своє населення. Це те, що Росія намагається зробити вдома. Там багато росіян не бажають йти в армію, а значна частина потенційних призовників тікає з країни. Незаконна анексія Росією чотирьох українських регіонів свідчить про зростання відчаю Путіна. Здатність Росії воювати з Україною залежить від підтримки місцевого населення, і анексія була спробою показати, що Росія досягає значного прогресу в конфлікті та досягла успіху в тому, що вона називає «звільненням» сходу України. Анексія здебільшого безглузда, оскільки жоден із чотирьох регіонів не перебуває під прямим контролем Росії. Нещодавній вибух на Керченському мосту, що сполучає Крим з Росією, є ще одним приниженням для Володимира Путіна, якого серед російської еліти все більше сприймають як людину, яка не в змозі виграти війну.
Чи є ймовірність подальшої ескалації (наприклад, застосування тактичної ядерної зброї) у світлі нещодавньої аварії на Керченському мосту?
Ймовірно, найближчими тижнями ми побачимо значну ескалацію конфлікту. Росія вже завдала серії ракетних ударів по Києву вперше з липня. Для Путіна дуже важливо рішуче відреагувати на вибух Керченського мосту. Ми ймовірно побачимо більше атак на цивільні об’єкти найближчими тижнями. Ця тактика покликана знизити моральний дух серед українського населення та надіслати Україні чіткий сигнал про те, що Росія готова до подальшої ескалації конфлікту. Ми бачимо посилення тиску на Володимира Путіна з боку різних внутрішніх акторів щодо застосування тактичної ядерної зброї проти української армії. Хоча можливість використання Росією ядерної зброї в цьому конфлікті ніколи не можна виключити, це малоймовірно. Російські стратеги усвідомлюють, що використання ядерної зброї, навіть у малих масштабах, призведе до різкої ескалації конфлікту та залучення інших ядерних держав, таких як США. Інші країни Східної Європи, як-от Польща, також, ймовірно, будуть втягнуті в конфлікт, попри відсутність ядерного арсеналу. Враховуючи, наскільки погано Росія працює в Україні, втручання Заходу призведе до неминучої поразки для Росії. За такого сценарію програш Росії призведе до примусового повалення нинішнього авторитарного режиму, як ми бачили в Німеччині наприкінці Другої світової війни. Російські еліти усвідомлюють наслідки застосування ядерної зброї в Україні. Якби Путін наказав застосувати ядерну зброю, його, ймовірно, замінили б. Російські еліти вважатимуть виживання режиму важливішим, ніж утримання його при владі, особливо якщо вони почнуть сприймати Путіна як загрозу своїй безпеці.
Як ви думаєте, чи існує можливість російської внутрішньої революції та приходу демократичного режиму через невдачі у війні та великі втрати? Або навіть якщо Путіна піде, чи знайдеться інша людина, яка продовжуватиме все як завжди?
Існує ймовірність значних внутрішніх заворушень, спричинених втратами у війні. Російська революція 1917 року стала відповіддю на значні військові втрати в Першій світовій війні, а розпад Радянського Союзу був прискорений поганою діяльністю Росії у війні в Афганістані в 1980-х роках. Якщо Росія програє війну з Україною, буде дуже ймовірною зміна режиму. Проте втрата війни призведе до багаторічної політичної та економічної нестабільності в Росії, що не сприяє демократичним переходам. Цілком імовірно, що в разі зміни нинішнього авторитарного режиму на зміну йому прийде інша форма автократії.
Чи є шанс на нові мирні переговори між Росією та Україною найближчим часом?
Нові мирні переговори між Росією та Україною малоймовірні. Зараз Україна демонструє хороші результати на полі бою і може повернути собі значні частини своєї території. Мирні переговори означали б, що Україні доведеться піти на компроміс із Росією та відмовитися від частини втрачених територій, що вона вважає неприйнятним. Для Росії мирні переговори в умовах значних втрат на полі бою були б принизливим визнанням того, що вона не може досягти своїх цілей проти України. Ймовірно, це означатиме кінець правління Путіна.